Опис досвіду
роботи вчительки української мови та літератури,
зарубіжної літератури Горобець Л.А.
зарубіжної літератури Горобець Л.А.
Я працюю над науково-методичною проблемою «Використання інтерактивних
методів для розвитку читацьких компетенцій учнів » Інтерактивне навчання –
навчання у спілкуванні, у спільній діяльності вчителя та учнів. Вважаю, що саме
інтерактивне навчання сприяє досягненню атмосфери співробітництва на уроці,
створює комфортні умови, за яких кожен учень почувався б успішним,
інтелектуально спроможним. Це постійна взаємодія всього класу, співнавчання,
взаємонавчання. Всі вчаться культурі демократії, спілкуванню з різними людьми,
критично мислити, приймати продумані рішення. В роботі постійно прагну :
-
розширювати читацький досвід учнів;
-
вчити
аналізувати інформацію;
-
аргументувати
свою думку;
-
виховувати
толерантне ставлення до іншої точки зору; повагу до інших національних
традицій;
-
вчити
учнів визначати своє життєве кредо, керуючись кращими зразками світового
письменства;
-
розвивати
полікультурні компетентності, уміння здобувати інформацію з різних літературних
джерел та застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення;
-
розвивати
вміння використовувати набуті знання у житті.
В своїй роботі обираю трикомпонентну модель.
1. Активізація (очікування, окреслення мети).
2. Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність,
адаптивно-перетворювальна діяльність).
3. Рефлексія (системно-узагальнююча діяльність).
На етапі активізації
приділяю увагу мотивації навчання, щоб пробудити зацікавленість учнів,
щоб «ввімкнути» їхній мозок. Цьому сприяють такі форми роботи:
-
інтригуючий
початок уроку;
-
«пароль»
(перепусткою на урок є слово-код, яке стосується теми уроку. Наприклад, «Герої
романів Ж.Верна»);
-
привітання
типу :
«Я вітаю сонечко: «Здраствуй, золоте».
Посміхаюсь квіточці: «Хай собі росте».
Я вітаю дощичок: «Лий, як із відра».
Я вітаю 5-Б, зичим всім добра».
-
вітання
в колі в стилі героїв твору;
-
«входження
в урок» (акровірш, розгадування ключового слова уроку, пропозиції, щодо
поетичної назву уроку);
-
«вільне
письмо»;
-
«гронування»;
-
«мозковий
штурм»;
-
«коло
ідей»;
-
проблемні
запитання;
-
асоціативні
ланцюжки;
-
прийом
відновлення порушеної послідовності;
-
літературні
диктанти; «так чи ні»; «вірю – не вірю»; «міф чи реальність»; «лови помилку»;
-
незакінчені речення;
-
евристична
бесіда;
-
прийом
«відстрочена увага»;
-
бліц-опитування;
-
«про
що промовляють дати»;
-
гра
«передай крейду»;
-
математичний,
географічний диктанти;
-
«впізнай
книгу, героя»;
-
реклама
твору, персонажа;
-
взаємоперевірка
домашнього завдання;
-
поетична
хвилинка;
-
призначення
ролей «психолога» і «підсумовуючого»;
-
очікування
від уроку;
-
визначення
методів та прийомів розкриття теми (у старших класах).
На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє
робота з текстом художнього твору. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми
роботи. В молодшому підлітковому віці – це читання і переказ. Використовую:
-
переказ
ланцюжком;
-
переказ
від імені героя;
-
переказ
епізоду;
-
читання
у ролях;
-
формулювання
запитань персонажу;
-
робота
в парах;
-
групова
робота;
-
«гронування»;
-
прийом синектики;
-
«навчаючи
- вчуся»;
-
коментоване
читання;
-
«зйомка
фільму»;
-
«показуха»
(показ героя мімікою і жестом);
-
компаративний
аналіз творів, героїв;
-
кола
Вена.
В старших класах, окрім наведених видів роботи, доцільно
використовувати:
-
«дерево
рішень»;
-
«мозковий
штурм»;
-
«акваріум»;
-
«обери
позицію»;
-
«шість
капелюхів»;
-
розігрування
ситуації за ролями;
-
зіставлення
образів, аргументів;
-
порівняння
твору з його екранізацією;
-
зіставлення
підрядника і варіантів перекладу;
-
застосування
фонової інформації;
-
«карусель»;
-
«кубування»;
-
«рольові
ігри»;
-
заочна
екскурсія;
-
інтерв’ю;
-
«порожнє
крісло»;
-
створення
схем;
-
«вернісаж»;
-
анкета
героя;
-
створення
«банку мудрості»;
-
щоденник
подвійних нотаток;
-
робота
з підручником.
Намагаюсь постійно проводити динамічні паузи, фізкультхвилинки,
релаксаційні вправи під музику, «масаж», танцювальні хвилинки.
Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків уроку. На
етапі рефлексії пропоную:
-
створити
сенкан;
-
узагальнити
знання за допомогою «гронування»;
-
написати
лист герою, письменнику;
-
поставити
запитання герою;
-
«спіймай
помилку»;
-
«мікрофон»;
-
знайти
«зайве слово»;
-
«стрілки»;
-
«слово-речення-запитання-відповідь»;
-
«я
- диктор»;
-
характеристика
героя одним словом (реченням) з використанням м’ячика,
-
спіч;
-
«займи
позицію»;
-
метод
«прес»;
-
сітка
Елвермана;
-
думки
до «спільної скарбнички» («валіза» чи «сміттєвий кошик»);
-
сходинки
слави чи падіння героя;
-
колаж;
-
похвальне
слово герою;
-
підсумкове
слово «психолога»;
-
виставлення
оцінок «підсумовуючим» (з допомогою учнів);
-
самоекспертиза;
-
подяка
за співпрацю;
-
резюме
уроку;
-
порівняння
своїх знань на початку уроку й наприкінці;
-
характеристика
емоційного стану учнів протягом уроку;
-
«море
сподівань».
Використовую в роботі технічні засоби навчання:
телевізор, DVD, програвач. Діти слухають музику, переглядають слайди,
уривки з мультфільмів, кінофільмів, слухають декламацію у виконанні
професіоналів. В кабінеті створено і зібрано багато альбомів, ілюстрацій,
портретів письменників, папок з дидактичним матеріалом. Приділяю увагу домашнім
завданням. Крім того, що учні читають тексти, вони займаються пошуковою
роботою, складають схеми, кросворди, вікторини, вірші, заповнюють таблиці,
малюють ілюстрації, відповідають на питання творчого характеру, відшукують
повідомлення про письменників, твори, прототипи, країни. Все це сприяє
активізації мисленнєво-мовленнєвих компетентностей учнів, виробленню в них особистого
погляду,власної думки, творчої уяви, навичок співпраці в колективі, критично
мислити.
На мою думку, використання
інтерактивних методів на уроках є ефективним. Учні активно залучаються до
роботи, вчаться користуватися різними джерелами інформації, працювати в
команді, тобто прислухатися та допомагати одне одному, аргументовано будувати
відповіді, впевненіше почуватися під час виступів, обстоювати власну точку
зору.
Постійно проходжу курсову
перепідготовку при Кіровоградському інституті післядипломної освіти. Уже багато
років виписую фаховий журнал «Всесвітня література в cучасній
школі », використовую в роботі журнал «Зарубіжна література», «Дивослово»,
«Початкова школа». Допомагають в роботі
також методичні посібники із серії «Усі уроки зарубіжної літератури» авторів
А.В. Хорошилової, О.В. Чорної, В.В. Паращич, С. Рудаківської. Опрацювала
наукову літературу по своїй проблемі авторів В.І. Гіна, А.М. Мартинця, О.О.
Косогової. Цікавлюся новинками методики викладання предмету в
інтернет-джерелах. Вивчаю досвід Кіровоградських вчителів О. Гузь, О. Каєнка,
Л. Ціпов`яз, колеги Н. Бунчак. Використовую в роботі досвід науковців і
передових вчителів України О. Ісаєвої, О. Сафарян, Л. Мірошниченко, К.
Таранік-Ткачук, О. Сутулої , І. Тригуб, І. Небеленчук.
Родинне виховання
( з досвіду роботи
класного керівника ЗШ I-III ступенів №1
м. Гайворон Горобець
Людмили Антонівни )
Виховання дітей - одна з найважливіших
функцій родини. Вона забезпечує належні матеріальні та педагогічні умови для
фізичного, морального й духовного розвитку дитини, становлення особистості.
Метою родинного виховання є формування якостей і властивостей особистості, які
допомагають гідно долати труднощі й перепони, що трапляються на життєвому
шляху. Досвід численних поколінь засвідчує, що до таких якостей й властивостей
належить фізичне здоров'я, розвинутий інтелект, працьовитість, моральність,
духовність, готовність до сімейного життя. Саме вони й складають головну мету
родинного виховання.
Спільні дії класного керівника та сім`ї відіграють значну роль у вихованні учнів. Їх
ефективність залежить від особливостей організації роботи з батьками у класі та
школі. Мені пощастило, адже в 5 класі я отримала з рук першої вчительки
Ліснічук Г.Й. дружний учнівський і батьківський колектив, тож намагалася
продовжити кращі традиції роботи класовода.
На
перших батьківських зборах провела анкетування серед батьків «Ми і школа», з
якого дізналась про особливості учнів, їхні проблеми, поради батьків щодо виховання дітей. Для об’єктивності
провела анкетування серед учнів «Ти і твої батьки». Дослідження дали інформацію
про стосунки в сім`ї, побачити розходження в оцінках поведінки батьків і дітей. Всі наступні
батьківські збори – тематичні, на них виступали мами учнів класу
- медсестри, запрошували психолога, соціального педагога,
вчителів, дирекцію школи. Тематика зборів різноманітна: «Вчимося батьківської
майстерності», «Як по-справжньому любити свою дитину», «Як допомогти школяру
справитися зі страхом», «Дефіцит спілкування батьків і дітей», «Як зіпсувати
стосунки з дітьми та й самих дітей».
Спілкування з
батьками ведеться не тільки на батьківських зборах, по телефону,а й через
щоденник: батьки контролюють успішність дітей, отримують подяки, привітання зі
святами тощо.
Батьківський
комітет, який обирається щороку, допомагає класному керівнику в роботі: в
проведенні ремонту, обладнанні класної кімнати, організації походів, екскурсій,
поїздок в міста Умань, Вінницю, Київ.
Багато класних заходів проходять з участю батьків. Були
проведені «Дні іменинника», «Вечорниці», «Родинні свята», вечори до Дня
Захисника Вітчизни, Міжнародного Жіночого Дня 8-Березня.Батьки учнів молоді,
спортивні, активні, тож з задоволенням беруть участь у спортивних святах: «У
світі тварин», «Нехай нас об`єднає спорт». Також показали свою ерудицію разом з дітьми в
інтелектуальному шоу «Я люблю Україну».
Батько
Малюти О. – Сергій Станіславович допомагав тренувати команду класу на конкурс
строю та пісні, тож наша команда завжди здобувала перемогу. Серйозна підготовка до змагань давала змогу вигравати
в спартакіаді та туристичних змаганнях у сильних команд вчителів і батьків.
Волохова Т.І. пошила для учнів класу морську форму та пов`язки, а Хма -
рук А.В. допомагала
в музичному оформленні заходів та підборі пісень. На концертах виступали не
тільки діти, а й батьки, які співали, танцювали та грали в сценках.
Про наші класні свята писали статті учні та
батьки в газету «Гайворонський кур’єр»
Стало доброю
традицією кожного року ходити в похід на берег річки Південний Буг. Діти разом
з батьками не тільки смажили картоплю та
м'ясо, а й грали з татами в футбол, всі разом
- у волейбол, бадмінтон, «вибивного», «тушонки», шахи,
шашки.
Результатом
тісної співпраці батьківського, учнівського колективів і класного керівника є
перемоги класу в різних номінаціях рейтингової шкільної програми: дві перемоги
в номінації «Суперклас», «Найрозумніший клас школи» та Пересунчак Вікторія -
«Найрозумніша учениця школи».
Немає коментарів:
Дописати коментар