Конспекти уроків

Патріотичний пафос поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

Мета уроку: усвідомити ідейно-художній зміст, значення поезії В. Сосюри: визначати тему, ідею, віршований розмір, художні засоби твору; складати характеристику ліричного героя; аналізувати ліричний твір; виховувати любов до рідного краю, краси і сили художнього слова.

Тип уроку:  урок - дослідження.

                                               Любить свій край – це  для народу жити,

                                               боротися за юне, за нове.

                                               Любить свій край – це  значить все любити,

                                               У чім його святе ім'я живе.

                                                                                                       В.Сосюра

I. Організаційно-мотиваційна частина уроку.

1. Створення психологічного настрою.

Слово вчителя

Рада вітати вас на уроці. Сьогодні у нас незвичайний урок — урок-дослідження. Розпочнемо ми його, подарувавши посмішку один одному:

Усміхнімось усім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям,

І тоді обов’язково

День для всіх веселим буде..

2. Пароль уроку (учень називає слово, що стосується творчості

В. Сосюри, сідає).

3. Ролі: підсумовуючий та психолог.

II  Актуалізація опорних знань.

1.Фактичний диктант.

Назвіть за опорними словами та датами факти з біографії В.Сосюри.

2.Учитель:  Прослухайте акровiрш.

У всiх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рiднiша їм своя пустиня,

Анiж земний в чужинi рай.

Їм красить все їх рiдний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батькiвщини.

                          М. Чернявський

-  Яке слово зашифроване у вiршi? ( Україна.)

- У  чому  незвичайність цього вірша? (Акровірш).

3.Спрогнозування уроку.

-Як ви вже здогадались, сьогодні ми будемо говорити про Україну.

Давайте  спрогнозуємо , яким буде наш урок, за першими буквами цього слова:

Унікальний

Корисний

Результативнй

Активний

Їнтерактивний

Науковий

Артистичний, просто  АХ!

4.Учитель. Кожна людина найбiльше любить той край, де народилася i живе, пишається своєю рiдною землею, любить її. Ознайомившись з біографією В. Сосюри, можна зрозуміти, що любов до Батьківщини у нього безмежна, – це той неоціненний святий скарб, який лірик передає своїм нащадкам рядками поетичних творів. Кредо його життя і творчості  просте, як аксіома:

Любить свій край – це для народу жити,

боротися за юне, за нове.

Любить свій край – це  значить все любити,

У чім його святе ім'я живе.

Тож, напевно, ви здогадалися, якою є тема нашого уроку.

Спробуємо її сформулювати: «Патріотичний пафос поезії В. Сосюри «Любіть Україну».

ІII. Повiдомлення теми i мети уроку.

Учитель. Записуємо нашого уроку: «В.Сосюра. «Любіть Україну».

-Чим ми будемо займатися на уроці?

Зануримося в художній світ поезії «Любіть Україну», навчимося її аналізувати, визначати віршований розмір твору, узагальнимо та систематизуємо набуті знання. Впевнена, що  урок допоможе кожному з вас зрозуміти силу любові до рідної Батьківщини. Тож до роботи!

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

1.Учитель. Прикладом самовідданої любові до України є великий Кобзар і його слова, які називають найвищим зразком патріотичної лірики:

Я так люблю

Мою Україну убогу,

Що прокляну самого Бога,

За неї душу погублю

Не можна не згадати слова Пантелеймона Куліша:

Святе слово – рідна мати,

Єсть іще святиня Вища,

Богові миліша –

Рідна Україна.

Особливо лірично звучать слова сповіді у любові до України В.Симоненка: «Для мене найсвятіша нагорода – потрібним буть, красо моя, тобі!»

2.«Народна скарбничка»

Любити рідний край вчить і народна мудрість. Пізнати її секрети можна, якщо правильно продовжити народні прислiв’я.

Батькiвщина — мати, ... (умій за неї постояти).

Людина без Вiтчизни, ... (як соловей без пiснi).

Всюди добре, ... (а вдома найкраще).

Кожному мила ... (рідна сторона).

За рiдний край ... (життя вiддай)!

3.Вправа «Мікрофон».

Учитель. А що для вас означає «Любити Україну»? 

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Ім'я поета-лірика невіддільне від Донбасу.. Своїй батьківщині він присвятив значну частину творчої спадщини, завжди з теплотою й синівською любов'ю говорив про Донеччину, де народився, провів дитинство та юність, куди часто повертався в різні роки свого життя.

Що ж означало для поета любити Україну?

2.Робота з епіграфом.

3.Історія створення вірша  (повідомлення заздалегідь підготовленого учня).

Вірш був написаний 1944 року. Це емоційний відгук на звільнення України від фашистських загарбників. Пізніше поезія ввійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року отримала Державну премію першого ступеня.

У січні 1948 року з нагоди п’ятдесятиріччя поет отримав найвищу урядову нагороду — орден Леніна. У привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім’я Сосюри невід’ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, митець гострої сучасної теми.

Але деякі критики звинувачували поета в тому, що в його патріотичному вірші «Любіть Україну!» та в його поезії немає образу сучасної України. Вірш був заборонений для читачів, автор підданий критиці й осуду за «буржуазний націоналізм».

Письменник Віталій Коваль із цього приводу висловився так: «Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича потрібно було вбити в людях саме патріотичне почуття, дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідного краю. Те почуття, що особливо пробудилося в народі в роки війни, коли люди йшли на смерть за Батьківщину, коли сам Сталін закликав на допомогу дух великих предків, коли з воєнних плакатів кликав до помсти гнівний Шевченко... Тепер ці почуття треба було вбити. ...Тому й став жертвою вірш "Любіть Україну!”».

Несправедливу критику, яку дуже болісно сприймав поет, він мужньо витримав, хоча цькування підточило його здоров’я, але не змінило ані переконань поета, ані тематики його творчості. Він і далі продовжував писати для народу.

У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» В. Сосюра згадує:

За вірш «Любіть Україну!»

вона довбала без упину

мене три роки!. Горе, жах!

Хоч каявся я в помилках,

яких не мав. Я ж був не винний!

Хоч я поет не ідеальний,

я трохи серцем не погас...

Але народ мене морально

підтримував в страшний той час..

4. Виразне читання вірша В.Сосюри «Любіть Україну».

5.Мовчазне читання вірша учнями

Прочитайте вірш самостійно ще раз, занурившись у чудовий світ патріотичної лірики.

6.Бесіда за змістом твору.

- Які у вас враження від поезії?

-Складіть асоціативний ланцюжок.

Україна - життя, щастя, радість, майбутнє, гордість,

пам'ять,Батьківщина.

- Який епітет використав В.Сосюра, щоб показати красу України? (Вишнева)

- Чому поет називає Україну вишневою, а її мову солов’їною? Як ви розумієте значення цих слів у тексті вірша?

- Яку роль відіграє у вірші природа?

-Назвіть прикмети Батьківщини. 

-Розтлумачте метафору «Україна — купина». 

- Неопалима купина — символ незнищенності української землі та її народу.

7. Легенда.

Польський та угорський королі взяли в облогу місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою, інакше погрожували їх знищити, а місто — спалити. Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину із листям з блідо-рожевими квіточками.

Замислилися королі, зібрали на раду мудреців. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв із багаття вогник, підніс до рослини. Тієї ж миті кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим вогнем. По хвилі полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим. Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники: ніколи іноземні королі не завоюють цієї країни. І вирішили повертатися додому. Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим.

8.Бесіда.

- На підставі яких рядків можна зробити висновок про час написання вірша? Зачитайте їх вголос.  ( Під час війни з фашистами).

- До кого В.Сосюра звертається насамперед, спонукаючи до патріотичних почуттів, закликаючи любити Україну?

- Поясніть, як ви розумієте рядки:

                  Не можна любити народів других,

                  Коли ти не любиш Вкраїну.

9. Ідейно-художній аналіз поезії.

Тема: зображення поетичного образу України, її краси й величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю.

Основна думка: закликає українців любити рідну землю: «Любіть Україну!»

Жанр: громадянська лірика.

Віршовий розмір: амфібрахій.

Патріотична лірика (або громадянська) — вид лірики, у якому йдеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття.

Визначення розміру вірша – амфібрахій.

10.Робота в парах. Визначення художніх засобів: епітети, метафори, порівняння, повтори, звертання, окличні речення, незакінчені речення.

11.Робота у групах.

1 – художники: намалюйте словесну картину «Україна».

2 – композитори: яку музику ви б створили, прославляючи Україну?

3 -  хореографи: який би танець ви створили?

12.Компаративний аналіз двох варіантів вірша.

- Які зміни вніс автор у другий варіант вірша?

-Як це вплинуло на зміст твору?

YI Рефлексія.

1. Сенкан (1 варіант), гранування (2 варіант).

2.Гра «Склади пару»

Поєднати епітети зі словами, до яких вони належать.

3.Проведення тестового опитування.

1.Віршований розмір вірша:

а) хорей; б) ямб; в) дактиль;г) амфібрахій.

2. Поезія має форму:

а) послання; б) монологу; в) діалогу г) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любить Україну!»:

а) гіпербола; б) анафора; в) антитеза; г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у:

а) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»;г) «Новій зорі».

5. Україну В. Сосюра називає:

а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:

а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку;

г) тих, хто у скрутній для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою, - і вічним ми будемо з нею».

Дані рядки в композиційній будові твору є:

а) експозицією; б) кульмінацією; в) зав’язкою; г) розв’язкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом:

а) тополі; б) берези в) верби; г) клени.

9. Українську мову В. Сосюра називає:

а) милозвучною; б) солов’їною в) гучною; г) веселою.

10. Рідна країна горить – не згорає, як та:

а) зірка; б) райдуга; в) діброва г) купина.

11. Любити свій край потрібно:

а) як вишневий сад; б) у годину негоди в) мов цінну річ;

г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець:

а) сирота; б) вітер в полі; в) порох і дим; г) дорожній пил.

4. «Шість капелюхів».

5. Слово підсумовуючому: оцінки.

6. Слово «психологу» (оцінює атмосферу, яка панувала на уроці).

7. Резюме уроку.

-Чи справдилися ваші очікування?

8. Метод « Незакінчене речення».

 « Сьогодні на уроці я…»

-   Дізнався нового…

-   Зрозумів …

-   Навчився…

-   Отримав…

-   Не знав, але тепер знаю …

VІІ.  Домашнє завдання.

Вивчити поезію В. Сосюри «Любіть Україну» напам’ять. Написати лист до автора твору, висловлюючи думку щодо прочитаної поезії, причому І варіант – захоплення, ІІ варіант – подяку, ІІІ варіант – пораду.

Заключне слово вчителя.

- Мені хочеться вірити, що ви будете любити  Батьківщину так, як  любив її В.Сосюра.  Закінчити розповідь про поета хочеться словами Андрія Малишка:"Люди сьогоднішнього дня й прийдешні покоління будуть приходити до твоїх пісенних джерел і черпатимуть із них натхнення й радість. Житимуть на землі й інші люди й події. Нові імена співців ще прикрасять наш рідний край, але серед них, як вишита чистими росами світанкова зоря, світитиме й зігріватиме душу ніжне й тривожне, повне людської любові і краси ім'я Володимира Сосюри".

Ми неодмінно маємо здійснити його найзаповітнішу мрію: всім серцем, всіми своїми ділами любити Україну!

Дякую вам за урок.

__________________________________________________________________

Чи згодні ви з тим, що риби мовчать? Тоді як вони розуміють одна одну…(за казкою-притчею Емми Андієвської  «Говорюща риба»)

Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця. Її казка-притча «Говорюща риба». Порушення питань моралі, дружби, сили слова.

Мета: допомогти  учням глибше усвідомити притчевий зміст і художню вартість  казки; розвивати навички визначення головної думки твору, ключових фраз; висловлювати свої думки про прочитане; сприяти вихованню поваги до морально-етичних цінностей, що допомагає бачити і розуміти красу світу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

                                                                  Вірний приятель – то найбільший скарб.

                                                   Прислів’я

І. Організаційний момент

Вчитель:

Наш урок цікавим буде!

Казку люблять усі люди!

І дорослі, і малі,

Тобто, й наші школярі.

Будемо ми працювати,

Й руку вправно піднімати.

Казка кличе нас усіх,

Починаємо мерщій!

II. Емоційна готовність до уроку.

III. Мотиваційний етап

1. Вчитель:

- Сьогодні на уроці відбудеться знайомство з українською письменницею та художницею Еммою  Андієвською, автором казки-притчі «Говорюща риба».

Очікування:  «Мікрофон» На основі вивчення теми я хочу навчитися…

пояснювати…,

розкривати…,

називати…,

схарактеризувати…,

дискутувати…,

аргументувати…,

дати власну оцінку…

2. Робота з епіграфом.

3.Гра «Акваріум теоретичних знань»

- Перед вивченням нового матеріалу пригадаємо дещо з теорії літератури.

(На дошці прикріплено зображення риб, учень, що виходить до дошки, бере рибку і відповідає на запитання з теорії літератури, записане на зворотньому

боці зображення)

Казка – Притча – це…

4. Пояснення фразеологізму.

- Як ви розумієте вислів «мовчить як риба»?

Вчитель

Коли про людину кажуть, що вона "мовчить, як риба", то, мабуть, мають на увазі її надзвичайні розумові здібності. Щось не так, скажете?

Але ось вам висновки вчених Оксфордського університету, які ставили

досліди над різними породами риб і з'ясували, що ці мешканці водойм мають довготривалу пам'ять, а з деякими завданнями впораються краще, ніж, наприклад, хом'ячки.

Риб досить легко дресирувати, вони впізнають свого господаря і можуть не приймати їжу з чужих рук. А не розмовляють вони, мабуть, тільки тому, що їм ні про що з нами поговорити...

IV. Оголошення теми й мети уроку

- Емма Андієвська написала надзвичайно цікаву казку-притчу про рибу, яка дуже любила говорити.

Запис теми уроку.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя

У 2000 році вийшла збірка творів Емми Андієвської під назвою «Казки», до

якої ввійшло вісімнадцять казок. Перед казками, між ними та після них

відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. Ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються розповідати один одному казки. При цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка — казки із щасливим кінцем. Кожну розказану казку обоє коментують та інтерпретують її мораль по - своєму.

2. Враження від твору

-Що вам сподобалося?

-Що не сподобалося?

-Що видалося дивним, незрозумілим, шокуючим?

3.  Проблемне  питання:

-Чи говорять риби?

-Якщо не говорять, то чому?

Ми розглядатимемо казку про незвичайну рибу, казкову, тому вам кожному треба буде визначити, яка вона.

Роздати картки, на яких учні напишуть, яка риба повинна бути і яка вона змальована у казці ( учні пишуть на картках свої визначення і протягом уроку під час відповідей будуть прикріплювати на дошку  біля зображення риби).

4. Визначення персонажів: (світ риб – світ людей)

5. Бесіда.

-Де народилась риба?  (у великих водах)

-У якій сім'ї? ( у сім'ї поважних риб)

-Як батьки ставились до риби? (були засмучені, соромились)

-Чи мала розуміння в сім'ї риба? ( ні, вони були їй чужі)

-Чому балакуча риба всіх дратувала?-

-Чого не вистачало іншим рибам? (Толерантності)

-Що означає слово «толерантність»?

Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) –здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки, зовнішнього вигляду та способу життя інших.

 Висновок : говорюща риба в сім'ї була чужою ( на дошці, частину будиночка, де написано сім'я , перекреслять діти)

- Яке ставлення людей до особи, що вирізняється серед інших?

- Як ви розумієте вислів «біла ворона»?

Повідомлення.

БІЛА ВОРОНА - цей вираз вживається для характеристики людини, яка

вирізняється серед інших своєю поведінкою, зовнішнім виглядом.

Біла ворона - не абстрактний плід народної мовотворчості. Виявляється, що вони є і в житті. Організм кожної тварини виділяє особливі пігментні речовини, які відкладаються в шкірі, лусці, шерсті, пір'ї і надають їм певного забарвлення (чорний колір залежить від меланіну). Якщо в зародковій клітині щось порушується, то тварина (як і її потомство) лишається все життя білою. Народна уява наділяла альбіносів різними містичними рисами. Давні єгиптяни й китайці білих мишей вважали посланцями щастя. Зустріч з білим оленем викликала в європейців благоговійний страх. Білий слон і білий тигр в Індії були священними. Того ж таки білого вовка наші забобонні предки вважали царем над усіма вовками, лісовиком, що набуває вигляду вовка.

Білі ворони - явище надзвичайно рідкісне.

-Чи приймали її інші риби?( ні, бо, не бажали говорити з нею, порушуючи їх спокій і риб'ячу гідність )

 6. Проблемне питання.

1.В якому суспільстві риб жила говорюща риба?

2.Який конфлікт є у середовищі риб?

3.Хто судив рибу за її вміння говорити? Чи справедливо судили?

 Висновок : Інші риби консервативні, не бажали нічого нового.

Консерватизм (фр. conservatisme, від латів. conservo — зберігаю) — ідеологічна прихильність традиційним цінностям і порядкам, соціальним або релігійним законам.

 7. Аналіз ІІ частини

Робота з текстом.

Прочитати ,що робила риба на суші і її думки з приводу світу людей

 8. Робота в групах .

І група – записати в зошити принципи за якими живе людина.

 ІІ група – записати в зошити, як живуть риби.

 9. Бесіда.

-Що спільного і відмінного між рибою і людиною, та їхніми світами.

-Чи знайшла риба співрозмовника?

10. Читання в особах.

Розмову рибалки і риби.

У формі дискусії самостійно проаналізувати мову риби і рибалки. Їх ставлення до співрозмовника.

11. Проблемне питання.

-В якому світі жив рибалка, що він був за людина?

(учні по черзі висловлюють свої думки, вчитель на дошці схематично зображує сказане)

-Чи був світ людей для рибалки рідним?( Ні. Діти викреслюють частину будиночка , де написано світ людей)

Висновок: світ людей для рибалки був чужим, бо чоловік  мав зовсім інший світогляд.

12. Бесіда.

- Про що на землі мріяла балакуща риба?

- Які стосунки були між рибалкою та рибою?

- Чому , на вашу думку, рибалка та риба стали друзями?

- Що таке «дружба»?

13. Словникова робота.

У тлумачному словнику дається таке визначення, що таке дружба:

 Дружба - близькі стосунки, засновані на взаємній довірі, прихильності, спільності інтересів.

14. Гра «Сачок».

- Із запропонованих слів «виловіть» ті, що відповідають вашим уявленням щодо того, яким повинен бути справжній друг.

На картках записано слова: скромність, доброзичливість, наполегливість, товариськість, чуйність, заздрість,безкорисливість, егоїзм, байдужість, хвастощі,вірність, злість, надійність, щирість, готовність прийти на допомогу будь-якої хвилини.

- Які якості ви вибрали? Чому?

- Чому «не виловили» картки зі словами «злість», «хвастощі»,

«байдужість», «заздрість»?

15. Вчитель.

Вмінню дружити, спілкуватися з людьми, треба вчитися з дитинства. Кажуть, що друг пізнається в біді. У цьому випадку особливо гостро виявляються такі якості як безкорисливість, доброта, чуйність.

Дуже багато написано і придумано прислів'їв про дружбу.

Дружба - як скло, розіб'єш - не складеш. Дружбою дорожи, забувати її не

спіши. Ось ми з вами і пограємо в прислів'я.

- Закінчіть подані прислів’я .

o Річ краще нова, а … /дружба – стара/.

o Дружба та братство – найбільше… / багатство/

o Не май сто рублів, ... / а май сто друзів /.

o Один за всіх, ... / і всі за одного /.

o Людина без друзів, ... / що дерево без коріння /.

- Існує версія, що праслов'янське слово «друг» в індоєвропейській мові мало первісне значення міцний, надійний, вірний. А хіба друг не є таким?

16.  Робота над ІІІ частиною.

Які стосунки були між чоловіком та жінкою?

- Чи розуміли вони одне одного? Чи чули те, що говорять?

- Риба була балакучою, полюбляла говорити й жінка. У чому між ними різниця? (Жінка чула тільки себе, а риба вміла слухати інших, переймалася тим, що чула. Риба шукала співрозмовника, друга).

- Чому рибалка сам не зустрів рибу?

Учні читають уривок від слів «Щось довго нема мого приятеля» до «щоб вона сказала йому хоч одне слово».

- Чи зрозумів рибалка, що його друга засмажили? Чому ж скрізь шукав рибу?

-Чому шакал і бляшанка сперечаються про подальше втілення жінки?

17. Проблемне питання.

-У чому проблема кожного із персонажів казки?

-Що спільного, а що відмінного між жінкою і рибою?

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

 1. Мозковий штурм.

-Чому рибалка і риба не стали рідними в своєму оточенні?

-Чому , не почувши риб’ячого голосу за все життя, вмирати страшно?

-Хто винен у тому , що сталося з рибою?

2. Словникова робота.

Бляшанка – банка із жерсті.

Шакал – невеликі або середні за розміром хижаки, що харчуються падлом і рештками. Їх довгі ноги і вигнуті ікла пристосовані для полювання на невеликих ссавців, птахів та плазунів. Здатні підтримувати швидкість 16 км /год тривалий час. Найактивніші в сутінках.

2. Диспут бляшанки й шакала.

- З чиєю думкою, шакала чи бляшанки, погоджуєтеся ви?

- Чому трапилася ця трагедія? ( Рибалка не попередив дружину про те, що його друг – риба).

- А чи почула б його дружина?

- Чи були у вашому житті випадки, коли вас просто не чули?

Отже, кожна людина повинна вміти слухати.

- Чи вважаєте ви, що рибалка був надійним другом?

4. Творча робота.

Пам’ятка справжньої дружби.

Умій вислухати

Умій довіряти

Умій підтримати

Умій почути

Умій допомогти

Тримай друга біля серця

Умій помовчати захистити

Умій пожаліти

4. Сенкан.

Риба

Балакуча,  добра

Шукала, допомагала, вірила

Відрізнялaся від інших голосом

Дружба

5. Ігрове завдання «Мій особистий контракт».

Я, …. , обіцяю собі бути терпимим до людей, не схожих на мене своїм зовнішнім виглядом, звичка­ми, манерою поведінки, національністю, релігією або чимось іншим. Віднині я буду.. . Я більше не буду…Завдяки цьому я…

                     Дата                                                              Підпис

6. Гра «Так або ні».

— У великих водах у шанованих риб’ячою громадою батьків народилася мовчазна риба (балакуща) — ні.
— Балакуща риба була ще дуже молодою. (Так)
— Балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями і попливла шукати іншого місця. (Ні — табуна)
— Рибна громада ухвалила присуд: балакущу рибу видалити з води. (Так)
— З цих пір риба стала жити на березі. (Так)
— Тільки крізь воду рибалки виглядали інакше, вони розмовляли й не рухалися. (Ні)
— Риба ходила по березі й розмовляла сама з собою. (Так)
— Почувши так близько від себе розмову, говоряща риба не втрималася і підійшла до човна. (Ні — рибалки)
— Я їду на два дні ловити рибу. (Ні — три)
— З цього часу вони подружили. (Так)
— Завтра я чекаю тебе на сніданок. (Ні — обід)
— Сьогодні мій найліпший приятель прийде до нас у гості. (Так)
— Помагай Біг, — привіталася риба. (Так)
— Саме в цю мить жінки обернулися, шукаючи рушника, щоб зняти з полум’я казанок. (Ні — ганчірки)
— Ще цього не вистачало, щоб на подвір’ї мертва риба валялася. (Ні — жива)
— Довго чекав рибалка на свого приятеля, та балакуща риба не з’явилася. (Так)
— Сумно, що вона не почула цього голосу в цьому житті. (Так)

7. Перевірка засвоєння змісту казки (клоуз-тест).

-Де жила рідня балакучої риби?… (в блакитних водостях).

- Кого не знайшлося говорющій рибі і в іншому тaбуні? … (співрозмовникa).

- Що робила бaлaкущa рибa, говорячи без упину? … (зaвaжaла рибaм зосередитися, a це порушує гідність риб'ячу).

- Хто одним мaхом виніс її нa берег?... (виводок оселедців).

- Що робив рибалка, коли щaстило добре продaти вилов?... (рибaлкa приносив пляшку винa, і вони удвох розпивaли її по чaрці, приємно гуторячи).

- Кому сказала риба: Я йду до рибaлки в гості?... (сонцю).

- Які дивні звички мaли люди? … (вони не вітaються й не помічaють інших).

6. Технологія «Незакінчене речення».

Читаючи казку «Говорюща риба», я відчув … здивування, біль.

Читаючи казку «Говорюща риба», я побачив … рибу, рибалку, консервну бляшанку, шакала.

Читаючи казку «Говорюща риба», я зрозумів … Дерево міцне корінням, а людина – друзями. Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.

VII. Домашнє завдання.

Середній рівень: намалювати ілюстрації до твору.

Достатній рівень: скласти за казкою «Говорюща риба» колаж, акровірш.

Високий рівень: скласти власне висловлювання на тему: «Чому мовчать риби?»

VIII. Вчитель.

Я всім вам бажаю бути добрими, відвертими, веселими, щирими. Нехай біля вас завжди будуть люди, які можуть розділити з вами радості і печалі, допомогти у складній ситуації, завжди вислухати. Бажаю, щоб у кожного з вас був справжній друг.

___________________________________________________________________

Тема. Запашні квіти із саду японської поезії.  Одухотворення природи в хоку Мацуо Басьо. Характерні ознаки хоку.

Мета: розкрити самобутність японської культури та літератури, сформувати уявлення про Мацуо Басьо, з’ясувати жанрові особливості хоку; розвивати навички виразного читання хоку, вміння виділяти їх характерні ознаки; виховувати повагу та інтерес до японської культури, вчитися помічати красу в буденному,прислухатися до голосу природи, співпереживати

Обладнання: відеоролик «Як розпускаються квіти», презентація, портрет Мацуо Басьо, «дерево сакури», ілюстрації до хоку.
Тип уроку: засвоєння нових знань. 

                               Японія – вишуканий прекрасний сад – втілення самої краси

                                                                                                                 К.Бальмонт

I Емоційне налаштування на урок.

1. Любі діти! У наш клас

Завітали гості щирі.

Привітаймо в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

2. «Мій настрій». (На партах «сонечка» та «хмаринки». Учні показують, який у них настрій на початку уроку)

Мій настрій схожий на:

сонечко;

хмаринку:

сонечко з хмаринкою.

3. Вчитель.

-Я рада, що у вас гарний настрій, а для тих, у кого псується настрій або погіршується емоційний стан, давня японська традиція радить вимовити жартівливу фразу: «Тух-тиби-дух» - і на обличчі обов’язково з’явиться усмішка і поліпшиться настрій.

IІ. Мотивація навчальної діяльності. 
1. Слово вчителя.
- Я запрошую вас у подорож до незвичайної країни, країни під назвою «Диво». Відкриємо ж назустріч диву і красі свої серця. 
(Демонстрація відеоролика «Як розпускаються квіти»). 
Не привыкайте к чудесам –
Дивитесь им, дивитесь!
Не привыкайте к небесам,
Глазами к ним тянитесь.
Приглядывайтесь к облакам,
Прислушивайтесь к птицам,-
Прикладывайтесь к родникам,-
Ничто не повторится…
- Сьогодні на уроці ми будемо вчитися відчувати красу.
А вчитися будемо у народу, який вже багато віків живе у гармонії  з природою, вміє її відчувати і розуміти. Живе він у країні, яку називають Ніхон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця», бо вона й справді перша зустрічає вранці сонечко. Це - Японія.

Ми вирушимо до чарівного саду японської поезії, де ростуть різноманітні квіти, більшість з яких – маленькі, але дуже запашні. І в кожної – своя історія.

2. Тема нашого уроку: «Запашні квіти із саду японської поезії.» (Слайд 1)

Давайте разом  визначимо мету уроку. (На дошці зображення гори Фудзіями. Учні визначають цілі уроку, а вчитель записує їх на дошці). (Слайд 2,3)

 Існує легенда, що національна святиня японців - гора Фудзіяма має неабияку силу. Вона допомагає тим, що приходять до неї з добрими помислами. І взагалі на тих, хто побачив Фудзі, вона справляє незабутнє враження. Вона височить на 3776 км. над рівнем моря, 10 місяців на рік укрита снігом, а форма її наскільки досконала, що якщо збоку на неї дивитись, то це майже правильний конус.

Я сподіваюся, що нам пощастить – і ми доберемося до вершини гори.

3. Запис теми уроку та епіграфу в зошит. 

4. «Введи роль». (Вибирають учня – «психолога», підсумовуючого.)

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 
1. Слово вчителя.

 -Тривалий час острівна Японія була закритою для європейців. У 1633 році Сьоган – правитель країни видав указ «Відтепер нікому, доки сонце світить над світом, не дозволяється припливати в Японію, навіть якщо це посли, і ця заборона ніколи не може бути скасована під страхом смертної кари». Іноземців, яких морські стихії закидали на Японські острови, не пускали вглиб країни, дозволяючи їм жити лише на узбережжі. Коли у 1808 році британський корабель, рятуючись від шторму, увійшов до гавані порту Нагасакі, при цьому не кинувши навіть якоря, декілька японських сановників учинили самогубство. Вони дозволили судну врятуватися, тим самим порушили закон. Наприкінці 1860-х років Японія відчинила свої ворота-порти іноземцям, які були зачаровані її самобутньою культурою.
- Що ж європейці дізналися про цю загадкову країну? І що знаємо про неї ми? Учні мали випереджальне завдання: на уроці ми взнаємо про географічне положення Японії, традиції, культуру.
2. Повідомлення «географа». (Слайд 4,5)

3. Економіка країни («економіст»).

4. Легенда про походження японського народу (про хризантему).

(Слайд  6)

5. Повідомлення учнів про традиції, культуру японського народу. (Слайди 7,8,9,10,11)

Оpiгaмi - традицiйне японське мистецтво рукоділля: з квадратного аркуша паперу шляхом простого складання виходять фiгурки тварин, квiти, предмети.

Ікебана - прикладне мистецтво компонування квітів та гiлок у вазi.

Бонсай (бансай) - вирощування карликових дерев у горщиках, якi обмежують їх piст.

Нецке – виготовлення мініатюрних скульптур.

Чайна церемонiя - мистецтво приготування та пиття чайного напою.

Боротьба сумо, де борцi вiдзначаються могутньою статурою, їх вага перевищує 130, а іноді 170 кілограмів; незвичайний зовнішній вигляд: довгі коси, зібрані на маківці; одяг – пов’язка на стегнах).

Дзерурі – ляльковий театр.

Кабукі – чоловічий театр.

Це країна яскравих свят. У Японiї майже на кожен день припадає яке-небудь свято: День милування квітучою сакурою, свято споглядання  повного місяця, першого снігу, червоного листя клена або хризантем.

У японському місті Кіото є незвичайний сад. На білому піску стоять на певній відстані один від одного 15 чорних необроблених каменів. Його називають «Сад каміння», «Філософський сад», «Сад  Рьоандзі». Особливість цього саду в тому, що подорожні, монахи, які рухаються по периметру прямокутника вздовж монастирських стін або галереєю, бачать лише 14 каменів. Один із них завжди залишається невидимим. Отже, це символ істини, яку люди шукають. (Слайд 12)

6. Вчитель.

 -Життя Японії неможливо уявити без поезії. Поетичні рядки тут можна знайти скрізь: на картинах, дерев’яних ляльках, рушниках, серветках тощо. Коли цвіте сакура, всі японці стають поетами, приколюють листочки з віршами просто до квітучих дерев або голосно декламують. Вірші читаються удома і в кафе, наодинці і з друзями. Вони допомагають кожному висловити свої настрої і краще осмислити себе і світ.

Поезія японців дуже незвична. Вона сповнена натяків, іносказань. Почуття передаються не прямо, а опосередковано – через образи природи, окремі деталі зовнішнього світу. Що осягнути такі вірші, потрібно тонко сприймати природу, насолоджуватися виглядом розквітлої троянди чи туману, що прозорим серпанком огортає гори.

Ще з  давніх часів щосічня влаштовують поетичні змагання: десятки тисяч японців читають вірші. Найкращі виконавці виступають на церемонії в присутності імператора.  Дуже часто поетичні турніри  влаштовував сам правитель країни, який задавав тему, наприклад: «Цвітіння сливи». Учасники ділилися на дві команди – на «лівих» і «правих». Починала завжди команда «лівих». Завдання суперечників полягало в тому, щоб придумати вірш, який був би гідною відповіддю. Переможців оголошували по кожній парі виступаючих, а також по турніру в цілому. 

На початку ХХ століття французький учений Андре Бельсер писав: «Жоден народ не надавав такого значення дивовижній красі природи і не спостерігав за нею так уважно й зблизька, як японці; і жоден народ не насолоджувався більше за японців мовчазною принадою мрії й самозосередження на своїх думках».

7. Робота з епіграфом.

-А російський поет називав японську поезію вишуканим прекрасним садом – втіленням самої краси

-Як ви розумієте епіграф?

8. Опрацювання теоретичного матеріалу. (Слайд 13)
Хоку називають японською гномічною поезією. 
- Як ви гадаєте, чому? Від якого слова, на вашу думку, походить ця назва? (Від слова «гном», так називають невеликі вірші) 
- Де живуть гноми? (Під землею, тому вірші мають глибокий підтекст)
- Згадаємо, що таке підтекст? 

Підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлювання.
- І щоб зрозуміти зміст хоку, потрібно включити уяву. Шляхом до розуміння хоку будуть асоціації. 

Асоціація – поняття, що виникає при згадування іншого (поле - квітка).

-У хоку паралельно відображаються і стан природи, і думки, почуття людини. Основний прийом побудови хоку – паралелізм. 

Паралелізм (грецьк. parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину.

9. Дослідницька робота. (Слайд 14 )

-Краса буденного втілилася в багатьох видах японської культури, а особливо – в літературі, у поезії.
Навіть воїн
Схилився в поклоні –
Розквітла сакура.
Перед нами хоку.

-Проведемо дослідження.

-Скільки рядків у хоку?

-Чи є рима?

Перший рядок містить тему – воїн, другий – розвиток цієї теми – що робить воїн? – схилився в поклоні. Третій рядок – несподіваний висновок – розквітла сакура. 

У кожному рядку – певна кількість складів: 5-7-5. Досягти цього в перекладах неможливо , тому звернемося до мови оригіналу.
Демо каре га - 5
Каікі ні оджигі - 7
Но сакура щи - 5
Хоку — жанр японської лірики, що складається з трьох рядків без рими.
IV Знайомство з постаттю Мацуо Басьо.
1. Вчитель.

-Неперевершеним майстром складання хоку є людина, поетичне ім’я якого знає увесь світ, а от справжнє – навіть не кожен японець. Познайомимося з ним. Уявіть собі людину,  сенсея (вчителя), який мав одночасно понад дві тисячі учнів і написав близько двох тисяч віршів. Людину, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про природу, про життя. Це  японський поет Мацуо Басьо. Його можна образно назвати дбайливим садівником чудового саду японської поезії .

 2. Опис Мацуо Басьо. (Слайд 15)

Цей стрункий, невисокого зросту чоловік з тонкими рисами обличчя і голеною, як у буддійських ченців, головою мав слабке здоров’я. Але при цьому Мацуо Басьо був людиною спокійною і надзвичайно турботливою, щедрою і вірною по відношенню до близьких. Хоча все життя поет потерпав від злиднів, він майже не звертав на це уваги, залишаючись істинним філософом.

3. Повідомлення  про Мацуо Басьо. (Випереджальне завдання)

-Басьо народився 1644 р. у містечку Уено провінції Іга. У Японії існують певні традиції щодо імен. Поки людина досягне повноліття, її ім’я декілька разів змінюється. Перше ім’я славетного поета було Дзінсітіро. У 18 років – Манефуса. Багато літературних псевдонімів мав Мацуо, але Басьо – найвідоміший з них.

У 9 років Мацуо став служкою при Тодо Йосідаті, який був сином і наступником володаря замку Уено. Різниця між юнаками була лише 2 роки і тому між ними виникла приязнь, заснована на спільності інтересів – поезії.

У 1665 р. обоє беруть участь у складанні колективної поеми на 100 строф разом із кращими поетами. Це був вдалий початок літературної кар’єри. Але через рік Тодо несподівано помирає. Ставши непотрібним в замку, Мацуо перебирається до Кіото, де вивчає японську класичну літературу, китайську поезію. Щоб заробити собі на життя, друкує невелику збірку віршів, їде у місто Едо, де влаштовується на службу, але через деякий час залишає її, надумавши стати монахом.

У 1677 р. Мацуо стає професійним учителем поезії. Усі його учні були небагаті, лише один, син заможного купця, подарував  вчителеві маленький будиночок поруч із невеликим ставком, на березі якого росли бананові пальми (басьо).  (Слайд 16) 

Після того, як будинок стали називати Басьо-ан, поет вирішує взяти собі псевдонім Басьо, що означає  «бананова пальма», «бананове дерево».

Все його багатство складалося із ось цієї бананової пальми і хижки, а ще були в нього вірші – найцінніше його багатство…

На жаль, вони не змогли замінити жменьку рису, яку потрібно було мати щодня, щоб не померти з голоду…

Тільки вірші!

Така-от весна в Тосея

З Бананової хижки.

Спитаєте, чому «в Тосея з Бананової хижки», а не «в Басьо», скажу: раніше Мацуо Манефуса мав псевдонім Тосей, японською це слово означає «персик зелений».

Дуже довго і складно поет шукає свій шлях у мистецтві. Лише коли митцю виповнилось майже 40 років, він винайшов свій власний стиль, в якому поєдналися кращі досягнення попередньої японської поезії й глибина східних філософських і релігійних учень.

Узимку 1682 року в сьогунській столиці Едо в черговий раз спалахнула велика пожежа, під час якої згоріла „ Хатина бананового листя” і мало не загинув сам Басьо. Залишившись без даху над головою, він вирушає в коротку подорож. Повернувшись до Едо , поет зі своїми вірними учнями будує нову хижу і садить новий банан. Але відтепер Басьо до кінця свого життя стає мандрівним поетом. У серпні 1684 року в супроводі свого учня сорокарічний Басьо вирушає в нову подорож.

Протягом 1687 року він живе у своїй хатині й видає збірку своїх віршів та віршів учнів. Саме з цим періодом життя пов’язують завершення формування його творчої манери, яка характеризується лаконізмом мови віршів, використанням мінімуму засобів виразності та принципу „ сумної чарівливості і єдності з Природою”.

 Басьо говорив: „ Відчувати прекрасне - означає наслідувати природу, бути другом чотирьох пір року.”

Під час останньої мандрівки до міста Осака Мацуо Басьо раптово захворів. Його принесли до будинку квіткаря, який виділив поету невелику кімнату. Дізнавшись про нещастя, до будинку прийшли юрби учнів, друзів і тих, хто захоплювався талантом поета. Важкохворого доглядали десять учнів, яким лікар дозволив бути присутніми біля поета. Зрозумівши, що учитель помирає, один з учнів попросив його скласти останнє хоку, але поет відповів: „ Кожний вірш , який я написав в житті - це останній вірш...”

51- річний Мацуо Басьо помер у 1694 році у місті Осака на руках своїх вірних учнів. Останню сьому збірку віршів Басьо учні видали вже після смерті поета.

V Фізкультхвилинка.

Йдемо берегом океану.

Починає здійматися вітер. (Тремо долоні)

Накрапає маленький дощик. (Клацаємо пальцями)

Дощ посилюється. (Стукаємо руками по колінах)

Сильна гроза. (Стукаємо по грудях)

На нас рухається цунамі. (Тупаємо ногами)

Цунамі відступає.

Гроза ще трохи сердиться. (Стукаємо по грудях)

Дощ іде сильний. (Стукаємо руками по колінах)

Потроху вщухає. (Клацаємо пальцями)

Накінець виглянуло довгоочікуване сонечко. (Руки вгору)

VI Робота над хоку.

1. Художній світ Мацуо Басьо. (Слайд 17)

-Поезія Басьо – літопис його життя, результат його подорожніх роздумів.

Філософська лірика Басьо стала небувалим, новаторським явищем у японській поезії. Її можна назвати перлиною світової поезії. Басьо сформулював головні принципи поетики хоку:

«Сабі» - просвітлений смуток, краса і гармонія у простоті.

«Сіорі» - асоціації.

«Хосомі» - глибокий підтекст.

Пізніше додав принцип «карумі»: тонкий гумор, легкість, тепле співчуття людині.

Віками вироблялися правила складання хоку й використання ними певної лексики. Були так звані «сезонні слова», які свідчили про конкретну пору року й не могли застосовуватися для опису інших природних сезонів. (Слайд 18)

2. Виразне читання хоку вчителем. (Слайд 19)

3. Спостереження над текстом художнього твору.

На висохлу гілку

Сів ночувати крук.

Глибока осінь.

-Яке враження справив на вас вірш?

-Про що він?

-Де відбувається подія, відображена у творі?

-Хто виступає головними героями вірша? (Крук і гілка)

-Чому не зображується дерево. А лише його гілка? (Атмосфера самотності)

-Чому серед усіх птахів поет вибрав саме крука? (Символ старості. Смерті. Мудрості.)

-Чи є у крука і гілки щось спільне?(Самотність)

-Чиїми очима ми бачимо і крука, і гілку?(Очима оповідача)

-Як оповідач опинився біля дерева?(Можливо, мандрівник)

-Який настрій оповідача?

-Яка в нього зовнішність? Старий чи молодий?

-Чим зацікавив крук оповідача?

-Якою людиною є оповідач?

-А хіба у хоку є людина?

-То як же ми змогли охарактеризувати оповідача?

-Про кого Басьо написав цей вірш?

Висновок. Автор хоку нічого не розповідає прямо, він лише натякає, але ми відчуваємо, що він хотів сказати.

4.Схема.

Крук                                 Гілка

Старий                             Висохла

Самотній                         Самотня

Мудрий                           Смерть

5. Виразне читання хоку «Старий ставок». (Слайд 20)

Фуру іке я

Кавадзу тобі кому

Мідзу – но ото.

Старий ставок!
Жабка стрибне –
Сплеск пролунає. 

6. Історія створення хоку.

-Для створення органічного поєднання форми і змісту Басьо з учнями експериментував досить довго. Спочатку була створена головна деталь, другий і третій рядки, а далі йшли пошуки поетичної картини, яка б відображала це складне почуття від поєднання застиглості миті та її життя. Спочатку придумали форму «ямабукі я», що означало жовті квіти на березі ставу. Але жовтий колір порушував відчуття спокою, що було обов’язковим для хоку і згодом було знайдено форму «фуруке я» - старий ставок, що більше відповідало потрібному поетичному настрою.
7. Аналіз хоку «Старий ставок».

- Який настрій створює хоку? (Одночасно веселий і сумний). 
- Який образ навіює сум? (Образ Ставка).
- Який вигляд має ставок?
- Які звуки чуються біля ставка на початку хоку? (Їх немає).
- А хто викликає посмішку? (Веселить жабка).
- Якою ви уявили жабку?
- Що змінилося у світі з її появою? (Сплеск - звук. Пішли кола по воді - рух).
- Яким став світ? (Рухливішим, жвавішим, веселішим).
- Як довго ми бачимо ставок і жабку ?

(Ставок був, є і буде. А жабка є і буде ще деякий час).
- Чий час закінчений, а чий нескінченний?
- Як називається час, який не закінчується? (Вічність).
- Хто чи що важливіший у хоку? Який знак (<, >, =)можна використати для позначення важливості ставка і жабки в хоку ?
- Чому з точки зору  Мацуо Басьо, ставок і жабка рівноцінні? (Світ 

гармонійний. У ньому однаково важливі мить і вічність, велике і мале. І навіть невелика жабка може змінити великий світ хоча б на мить). 

8. Порівняльна таблиця.

Ставок                                                 Жабка

Старий                                                 Молода

Сумний                                                Весела

Великий                                               Маленька

Залишається на місці                          Рухається

Вічність                                                Мить

Висновок. Як багато можна сказати у маленькому вірші.
VII. Закріплення умінь, навичок та знань.
1. Методика «Сакура».
-З іншими хоку поета ми познайомимося за допомогою ось цієї квітучої «сакури». На гілочках розквітли паперові квіти з віршами, ви по черзі зриваєте квітку, читаєте поезію і відшукуєте закінчення – третій рядок.

Під час квітування сакур
Горам краси не додасть
(Навіть ранкова зоря)

Із далеких літ
Скільки всього нагадав
(Цей вишневий цвіт)

Падающий цветок
Вернулся вдруг на ветку
(Оказалось: бабочка) 

Перед вродою квітів
соромно стало місяцю?
(Сховався за хмаркою)

О, скільки згадаєш,
поки дивишся
(на розквітлу сакуру! )

Побачу іриси -
й відразу хочеться
(створити хоку. )

П’ють ранковий чай -
і жодних розмов між монахами.
(Хризантеми саме цвітуть.) 

2. Асоціативний диктант. (Слайд 21)

 Випишіть ті слова, які можуть характеризувати хоку: лаконічність (стислість), жартівливість, простота, метафоричність, різна кількість рядків, постійна кількість рядків, «сезонні слова», конкретність, увага до деталей, узагальненість, абстрактність висловлювання, протиставлення, багато епітетів, мало епітетів, багато порівнянь, мало порівнянь.

3. Кросвордний диктант.

За лексичним значенням запишіть слово.

1.Японська вишня. (Сакура)

2. Квітка, символ Японії. (Хризантема)

3. Найвища точка Японії, вулкан. (Фудзіяма)

4. Мініатюрна скульптура, невеликий різний брелок на традиційній японській одежі кімоно. (Нецке)

5. Створення композицій з квітів, стебел, тощо в спеціальному посуді. (Ікебана)

6. Японська буква. (Ієрогліф)

7. Японський національний одяг. (Кімоно)    

8. Мистецтво складувати фігурки з паперу. (Орігамі)

9. Мистецтво вирощування карликових дерев. (Бонсай)

10. Японське бойове мистецтво. Боротьба, в якій беруть участь дуже великі чоловіки. (Сумо)

11. Велетенська хвиля. (Цунамі)

12. Незвичайний сад при монастирі, де немає дерев. («Сад каміння», «Філософський сад»).

VІIІ. Оцінювання.

1. Слово підсумовуючому.

2. Оцінювання «психологом» атмосфери уроку, стилю спілкування.

3. «Мій настрій».

-Який настрій у вас зараз? Покажіть, будь ласка, «сонечко» чи «хмаринку».

4. Резюме уроку.

- Чи досягли ми поставленої мети? Чи змогли піднятися на гору Фудзіяму?

5. Метод «Мікрофон». (Слайд 22)

- Я вражений…

- Я зрозумів…

- Мені здається, що хоку…

IX Домашнє завдання. (Слайд 23)

Опрацювати біографію М. Басьо. Вивчити 4 хоку напам ять. Ілюстрації.

Творче завдання: скласти хоку; порівняти переклади хоку «Старий ставок».

X Підсумкове слово вчителя.

- Японці кажуть: «Вдивляйтеся у звичайне - i побачите несподiване; вдивляйтесь у непривабливе - i побачите привабливе; вдивляйтеся в просте - i побачите складне; вдивляйтеся в мале­ i побачите велике. Вдивляйтеся, вслухайтеся, не проходьте повз. Головне ­- побачити прекрасне  i не залишитися байдужим.!»

Я думаю, що сьогодні ви навчилися бачити красу і зрозуміли, що вона є всюди, треба тільки її помітити.
Я зірвала квітку – і вона загинула.
Я спіймав метелика – і він помер у мене на долоні.
І тоді ми зрозуміли,
Що торкнутися краси можна тільки серцем.
Любiть травинку i тваринку
i сонце завтрашнього дня,
вечiрню в попелi жаринку ,
шляхетну iнохiдь коня.
-Не поспiшайте! Зупинiться! Озирнiться навкруги! I ви побачите прекрасне у звичайному. Любити природу - означає любити свою землю, свою Батькiвщину, людей. 

Дякую вам, діти, за урок.

____________________________________________________________________

Складні слова. Сполучні -о, -е, -є у складних словах.

Мета: сформувати поняття про творення й правопис складних і складноскорочених слів; вчити правильно узгоджувати із складноскороченими словами прикметники та дієслова; збагачувати словниковий запас; виховувати потяг до навчання.

Тип уроку: сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

І. Організаційний момент.

1. Емоційне налаштування учнів.

Хай на ваших милих личках

Привітні розквітнуть усмішки.

До гостей ви поверніться,

Та їм щиро усміхніться.

Доброю усмішкою вас усіх вітаю,

Настрою чудового на весь день бажаю.

2. «Пароль» уроку.

3. Девіз уроку сформулюємо за допомогою вірша-добавлянки.

Щоб розумним і добрим стати,

Треба рідну мову…(знати).

А щоб вміти говорити,

Треба рідну мову…(вчити).

Знає кожен із нас чудово –

Не прожити нам без…( мови).

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

-Які ваші очікування від уроку?

IV. Актуалізація опорних знань.

 1. За допомогою суфіксів утворити назви мешканців міст та назви областей, регіонів.

Київ, Полтава, Одеса, Львів, Вінниця.

Зразок:

Місто	Мешканець	Область	Назва регіону
Чернігів	Чернігівець чернігівка	Чернігівська	Чернігівщина

    2.Розбір слів за будовою.

Приморський, перелісок, опрацювати, направо, поні, затанцювала.

3.Утворити прикметники.

Запоріжжя, Гадяч, Прага, Білорусь, Париж, Вінниця.

4.Фразеологічна хвилинка.

V. Робота над новою темою.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

-Що таке складні слова? Знайдіть їх у тексті.

 Вологий вітер двоє крил поклав на білий небосхил. (А. Малишко). 

 І духмяний, мов чебрець, життєдайний вітерець. (В. Скомаровський).

 У душі срібляний зорепад. (В. Гужва).

- Чому у слові небосхил пишеться суфікс О, у слові зорепад – Е, а у слові життєдайний – Є?

2.Робота з підручником, опорною схемою.

 3. Розподільний диктант.

Записати слова у три колонки: в першу – із сполучною буквою о, у другу – із буквою е, у третю – є.

Мореплавець, орденоносець, сміттєпровід, боєздатність, сталевар, ґрунтознавець, лісовод,.землекоп, змієлов, звіролов, зброєносець., солекоп.

4. Перепишіть, уставляючи пропущені літери й утворюючи складні слова від поданих у дужках слів.

1). Не ч..рнійте, дні, на (небо, схил)! (М. Ткач). 2). Устане ще день (ясні барви).  А, Малишко). 3). Під вікном б..різка (ніжний, кора) сух..віям виросла на зло. (В. Латанський ).

5. Від основ поданих парами слів утворіть нові слова, запишіть їх.

Праця, любити — працелюб.

Рука, писати; чорний, слива; чорний, земля; літа, писати; сіно, косити; хвиля, різати.

6.Фізкультхвилинка.

7.Вправа

8.Карточки.

7.Утворіть нові слова (із двох слів та суфіксів О, Е, Є скласти слова).

8.Скоромовка.

VI. Рефлексія.

1.Сигнальні карточки (учні сигнальними картами показують, який суфікс пишеться у словах, що читає вчитель).

2.Буквенний диктант.

Ліс .. степ,  стал .. вар, нафт .. провід,  місяц .. хід, каш .. вар, верб .. ліз,  чорн .. зем,  пил .. сос, житт .. пис, кра .. знавство, бур .. вій, гряз .. вод .. лікарня.

2.Гра «Чи знаєте ви тварин?»

( Носоріг, дикобраз, землерийка, качкодзьоб, земноводні).

3.Гра «Кращий знавець складних слів»

Назвати і записати складні слова, до яких входить корінь воз-, вод-, роб-.

3. «Четвертий зайвий».

1) Землемір, птахолов, доброволець, правдолюб.

2) Мореходець, канатоходець, сонцепоклонник, каменолом.

VII.Підсумок уроку.

1.Резюме уроку.

- Чи справдилися ваші очікування?

2.. Оцінювання знань.

VIII. Домашнє завдання.